АКСЕЛЕРАЦІЯ, акцелерація (лат. accelerare — прискорювати) у біології — прискорення темпів індивідуального розвитку організмів на певній стадії; в антропології — прискорення темпів індивідуального росту і розвитку дітей та підлітків порівняно з попередніми поколіннями. Темп А. досягає максимуму в період статевого дозрівання.
Існують різні теорії виникнення явища А. 1. Геліогенна теорія: вплив сонячного випромінювання на дітей, які останнім часом стали більше перебувати на сонці, завдяки чому стимулюється їхній розвиток. Проте явище А. спостерігається і в північних районах, де сонця значно менше. 2. Теорія гетерозису: стрімкі соціальні зміни та зміни національних і кастових кордонів зумовлюють укладання міжнаціональних шлюбів, внаслідок чого виникає А. 3. Теорія урбанізації: розвиток міст і переселення туди сільського населення прискорюють статевий розвиток, інтелектуалізацію, а це, у свою чергу, ріст і визрівання організму. 4. Нутритивна теорія: розглядає А. як результат поліпшення, вітамінізації харчування. 5. Теорія опромінювання: базується на тому, що збільшення рентгенівських пристроїв, атомна енергетика, випробування ядерної зброї на полігонах створюють фони випромінювання у дозах, які стимулюють поділ клітин. У розвитку А. можуть відігравати роль генетичні чинники — збільшення кількості шлюбів між людьми з віддалених місць з підвищенням гетерозиготності потомства. Окремі гіпотези пояснюють явище А. односторонньо. Очевидно, А. зумовлена спільною дією біологічних і соціальних чинників. Значення А. для людства ще не вивчено. Є припущення, що А. може стимулюватися прийомом статевих гормонів, анаболічних стероїдів, деяких психотропних ЛП. Явище А. варто враховувати з позицій вікових аспектів дії та дозування ліків. Темпи А. неоднакові. Після періоду прояву А. в окремих поколіннях можуть відзначатися схожі темпи розвитку. А. виявляють в усіх соціальних групах, вона має різні морфологічні та фізіологічні параметри. Найбільш повно досліджена зміна розмірів тіла. За століття зріст новонароджених зріс у середньому на 1 см, а маса тіла — на 100–300 г. У дітей віком 5–7 років з 1880 до 1950 р. зріст збільшився в середньому на 1,5 см, а маса — на 0,5 кг. Терміни статевого дозрівання з початку ХХ ст. змістилися у бік більш ранніх на 1–2 роки, а клімаксу — у бік більш пізніх у середньому на 5 років.
Протилежний процесу А. — процес ретардації — фізичне та інтелектуальне відставання дитини в розвитку. Його причина — алкоголізм батьків, народження дітей жінками більш пізнього віку, спадкова хвороба одного з батьків. Дослідження, проведені у 1996 р. лабораторією гігієни дитинства Українського наукового гігієнічного центру серед школярів від 7 до 17 років, показали, що в останнє 10-річчя темпи А. (порівняно з 1980–1985 рр.) уповільнювалися: на кілька кілограмів зменшилася маса тіла школярів, спостерігалося незначне (на 6–8 міс) уповільнення статевого дозрівання дівчат. Ріст залишився на попередньому рівні; діти протягом року набирають більшу масу тіла і нормально ростуть. На думку вчених, темпи А. уповільнилися в усьому світі незалежно від рівня життя. Це пояснюється тим, що людство розвивається по спіралі. Щоправда, в Україні та багатьох інших країнах цей період збігся з економічними негараздами, внаслідок чого різко збільшилася кількість сімей, у яких діти хронічно недоїдають і відстають у розвитку.
БМЭ. — М., 1974. — Т. 1; БСЭ. — М., 1970; Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К., 1997; Каркищенко Н.Н. Клиническая и экологическая фармакология в терминах и понятиях. — М., 1995; Фіцула М.М. Педагогіка. — Тернопіль, 1997.